Порадник для тих, хто веде групу

• Ви запрошуєте. Ви не тиснете.
• Ви спершу показуєте легший варіант. Кожна жінка рухається у своєму темпі.
• Ви не лікар, не фізичний терапевт і не психотерапевт. Ви не даєте медичних порад. Якщо в жінки є питання про здоров’я, порадьте їй поговорити з медичним працівником.
• Рух може допомогти жінкам почуватися краще, але це не лікування. Якщо вам здається, що жінка дуже пригнічена, сильно хвилюється або погано почувається, допоможіть їй знайти фахову допомогу.
• Вам не потрібно робити все самотужки. З другою ведучою або помічницею легше й безпечніше.

Перш ніж щось планувати, запитайте жінок. Питайте в місці, яке вони вже знають, тільки серед жінок і, якщо можете, їхньою рідною мовою.

• Чим би ви хотіли займатися: ходьбою, танцями, вправами, розтягуванням?
• Який день і час вам зручні?
• Де вам було б комфортно?
• Чи потрібне вам місце для дітей або допомога, щоб туди дістатися?

Через кілька тижнів запитайте знову й змініть те, що не підходить.

Пропонуйте тільки те, що справді можете забезпечити. Не обіцяйте догляду за дітьми чи транспорту, якщо не можете їх організувати.

Місце

• Виберіть місце поблизу від того, де живуть жінки.
• Якщо можливо, виберіть безкоштовне місце: громадський центр, шкільну залу, кімнату в бібліотеці або парк.
• Якщо жінкам важлива приватність, виберіть кімнату, куди не можна зазирнути ззовні.
• У кожному запрошенні чітко зазначайте, що заняття тільки для жінок і веде його жінка.
• Перед першим заняттям перевірте приміщення: чи вільна підлога, чи є стільці без коліщат, вода й туалет.
• Продумайте запасний варіант у приміщенні на випадок холоду, спеки чи дощу.

Час

• Узгодьте день і час із групою. Зважайте на шкільний розклад, час молитви й Рамадан.
• Збирайтеся щотижня в той самий день і час. Під час канікул може приходити менше жінок. Це нормально.

Одяг

Жінки вдягають те, у чому їм зручно. Вибирайте рухи, які можна робити у звичайному одязі.

Діти

Якщо жінки приводять дітей, сплануйте, як бути з ними. Можна запросити помічницю, облаштувати куточок з іграшками або провести спільне заняття для мам і дітей. За дітьми весь час має наглядати дорослий.

Дорога

Допоможіть жінкам безпечно дістатися. Зустрічайтеся на автобусній зупинці, ідіть разом і закінчуйте засвітла.

Мова

• Говоріть просто й показуйте кожен рух.
• Використовуйте малюнки на картках вправ.
• Попросіть допомогти жінку, яка говорить двома мовами, або культурну медіаторку.
• Перевірте, чи всі зрозуміли.
• Не покладайтеся на письмові форми.

Перед першим заняттям

• Перегляньте разом із жінками правила безпеки, якщо можете, їхньою мовою. Поясніть, кому варто порадитися з медичним працівником, перш ніж почати. Кожна жінка вирішує сама.
• Не збирайте інформацію про здоров’я. Якщо жінка хоче розповісти вам щось про своє здоров’я, поговоріть із нею наодинці. Записувати це не потрібно.

На кожному занятті

• Запам’ятайте адресу місця, щоб сказати швидкій допомозі, де ви перебуваєте.
• Майте із собою заряджений телефон. Запам’ятайте номери екстреної допомоги. У Норвегії телефонуйте за номером 113, щоб викликати швидку допомогу, або за номером 112, щоб викликати поліцію. У Польщі телефонуйте за номером 112 або 999. У Туреччині телефонуйте за номером 112.
• Беріть із собою аптечку. Якщо можете, нехай поруч буде людина, яка пройшла навчання з першої допомоги.
• Перевірте, чи немає на підлозі речей, об які можна перечепитися. Якщо ви на вулиці, перевірте прогноз погоди.
• Якщо можете, працюйте з другою ведучою.

Під час заняття

• Нагадуйте всім, що треба зупинитися й відпочити, якщо щось болить, паморочиться голова або нудить. Зупинитися треба також, якщо в них болить у грудях, серце б’ється дуже швидко або їм так важко дихати, що вони не можуть говорити.
• Якщо жінка погано почувається, зупиніть для неї вправу. Допоможіть їй сісти й побудьте з нею.
• Якщо біль у грудях, прискорене серцебиття або запаморочення швидко не минають, телефонуйте за номером екстреної допомоги. Телефонуйте негайно, якщо жінка знепритомніє або їй дуже важко дихати. Телефонуйте негайно, якщо в неї біль у грудях і її кидає в піт або нудить. Телефонуйте негайно, якщо в неї біль, який віддає в руку, шию, щелепу або спину.
• Усі ознаки є в правилах безпеки.

Деякі жінки не хочуть, щоб їх фотографували чи знімали на відео. Деякі мають вагомі причини не розкривати, хто вони. Завжди поважайте це.

Фото й відео

• Участь у заняттях ніколи не залежить від того, чи погоджується жінка, щоб її фотографували або знімали на відео.
• Фотографуйте чи знімайте відео, тільки якщо кожна жінка в кадрі ясно дала згоду. Запитайте кожну особисто, її мовою, і поясніть, для чого це.
• Її згода стосується тільки того, про що ви її запитали. Вона може передумати будь-коли.
• Попросіть усіх не фотографувати й не знімати відео під час заняття.
• Для запрошень використовуйте зображення без людей.

Інформація про жінок

• Рахуйте, скільки жінок приходить. Не записуйте їхніх імен.
• Ні про кого не записуйте відомостей про здоров’я, релігію чи етнічне походження. Закон вважає це чутливою інформацією. Так само не записуйте, хто звідки родом.
• На випадок екстреної ситуації жінка може мати при собі власну картку з ім’ям і номером людини, якій треба зателефонувати.

• На першому занятті разом домовтеся про прості правила групи. Наприклад: ми не переказуємо іншим те, що чуємо тут, ми поважаємо одна одну, телефони відкладаємо, не фотографуємо.
• Нехай атмосфера буде дружньою, без змагань. Хваліть за старання. Кожна жінка тут своя. Жінка може просто дивитися або піти раніше. Це нормально.
• Не торкайтеся нікого, щоб виправити рух. Краще покажіть його. Якщо дотик справді допоможе, спершу запитайте, чи можна, і поясніть навіщо.
• Скажіть групі, до кого можна звернутися, якщо щось хвилює або є скарга. Не розповідайте нікому те, що вам довірили, хіба що комусь загрожує небезпека.
• Ніколи не просіть і не беріть нічого в обмін на свою допомогу.

Якщо жінка каже вам, що її кривдять:

• Вислухайте її й повірте їй. Запитайте, що їй потрібно. Не підштовхуйте її до жодних дій.
• Скажіть їй, де можна отримати допомогу, якщо вона цього хоче. Ще до того, як група почне збиратися, дізнайтеся, де жінки у вашій місцевості можуть отримати допомогу.
• Якщо їй чи комусь іншому саме зараз загрожує небезпека, викличте допомогу. У Норвегії телефонуйте за номером 113, щоб викликати швидку допомогу, або за номером 112, щоб викликати поліцію. У Польщі телефонуйте за номером 112 або 999. У Туреччині телефонуйте за номером 112.

Щоразу дотримуйтеся того самого порядку. Це допомагає жінкам почуватися в безпеці. Заняття триває від 40 до 60 хвилин.

1. Привітання, приблизно 5 хвилин. Скажіть, що ви робитимете і скільки це триватиме.
2. Розминка, приблизно 5 хвилин. Виконайте комплекс вправ для розминки.
3. Основна частина, від 20 до 30 хвилин. Виберіть 3 або 4 вправи з частини «Вправи для початківців», танець із частини «Рух, близький до вашої культури» або прогулянку.
4. Заминка, приблизно 5 хвилин. Виконайте комплекс вправ для заминки і вправу «Хвилинна пауза».
5. Підсумкова розмова, від 5 до 10 хвилин. Що вам сподобалося? Що було важко? Чого б ви хотіли наступного разу?

Кілька порад:

• Спершу покажіть легший варіант, потім складніший. Запропонуйте кожній стілець.
• Скористайтеся розмовним тестом: жінки мають рухатися так, щоб могли говорити.
• Якщо можете, залиште час, щоб поговорити й разом випити чаю.

Щоразу змінюйте тільки щось одне. Змінити можна чотири речі:

• Простір: займайте більше або менше місця чи залишайтеся біля стіни.
• Завдання: робіть рух з меншим розмахом, повільніше чи коротше або розбийте його на частини.
• Обладнання: використовуйте стілець, стіну або пляшки з водою.
• Люди: рухайтеся поодинці, парами або всією групою.

Запитайте жінок, що зробило б заняття легшим або цікавішим. Спробуйте і залиште те, що підходить.

Більше ідей у частині «Як підлаштувати під себе».

• Подбайте, щоб жінки могли брати участь без смартфона. Приносьте надруковані картки й форми.
• Надрукуйте форми «Моя відправна точка», «Мої цілі» і «Мій тиждень». Кожна жінка залишає свої форми в себе. Ви їх не збираєте.
• Наприкінці заняття увімкніть аудіовправу «Спокійне дихання».
• Прочитайте разом одну з історій і поговоріть про неї.
• Через 3, 6 і 12 місяців запропонуйте жінкам перевірити свій прогрес.

• Почніть з малого: одна прогулянка або одне заняття на тиждень.
• Знайдіть партнера: наприклад, громадський центр, жіночу організацію, школу, релігійну громаду чи місцеву адміністрацію. Партнер може надати приміщення, допомогти зв’язатися з жінками або підтримати роботу групи.
• Запросіть жінок, яким подобається група, допомагати її вести. З часом вони зможуть вести її самі.
• Від самого початку плануйте, як група зможе працювати без вас.

Дізнайтеся, що безкоштовного є поруч, і запитайте, хто може цим користуватися:

• У Норвегії в багатьох комунах є центр здорового способу життя (frisklivssentral). Згідно з національними настановами, він може пропонувати групи тільки для жінок.
• У Польщі в багатьох місцях є безкоштовні вуличні майданчики для тренувань (Otwarte Strefy Aktywności).
• У Туреччині деякі центри здорового способу життя (Sağlıklı Hayat Merkezleri) пропонують безкоштовні групові заняття з фізичним терапевтом. Громадські центри Турецького Червоного Півмісяця підтримують місцевих жителів і мігрантів.

Запитуйте жінок, що їм підходить, а що ні. Вони можуть заповнити форму «Розкажіть нам, що ви думаєте» і надіслати її електронною поштою на info@furim.no.

Вони також можуть віддати вам паперову форму без імені. Будь ласка, передрукуйте відповіді в електронний лист або сфотографуйте кожну форму й надішліть на ту саму адресу. Ми використаємо їх, щоб покращити посібник.

Участь у заняттях ніколи не залежить від того, чи залишає жінка відгук.